Учасниками екотолоки в Житомирі стали переселенці з Херсонщини

У Житомирі в традиційній сезонній акції з наведення порядку перед зимою взяли участь переселенці з Херсонщини.

Про це повідомила директор міських публічних бібліотек "ЛІТтера" Лариса Харчук, передає Суспільне.

"На базі наших бібліотек відкрився хаб "ВПО", який розшифровується, як "Відкритий простір однодумців". В нас є ініціативна група "Позитивні переселенці", з якими ми на базі громадської організації "Дивосвіт" працюємо і разом шукаємо ідеї для їхьої реалізації. Ми хочемо показати, що людям потрібні не тільки одні лиш пайки, їм потрібні різні культурні проєкти і різні форми інтеграції в громаду, де вони живуть", — каже Лариса Харчук.

За її словами, бібліотеки домовилися з одним із місцевих підприємств, яке має кілька гектарів зелених насаджень за Бердичіським мостом, аби організувати там екотолоку.

"Переважна більшість наших переселенців — із Херсонщини. Живучи там, люди звикли працювати на землі, ми ж знаємо про херсонські помідори, капусту, саджанці і, звісно ж, кавуни. Тому ми вирішили дати їм можливість зайнятися тією справою, до якої вони звикли. Наші переселенці з радістю підтримали цю ідею і з задоволенням попрацювали. Вважаю, що маємо допомагати переселенцям з інтеграцією у всіх сферах, в тому числі, і з врахуванням особливостей громади і місцевості, де вони вирішили лишитися жити", — каже директорка міських публічних бібліотек.

Під час екотолоки 32 переселенці безкоштовно прибирали, зносили сміття, виривали зілля, підрізали туї, очищали їх від жовтого листя. Кажуть, бажанню попрацювати не став на заваді навіть шквальний вітер та оголошена повітряна тривога.

“Дуже дякуємо організаторам за змістовний і трудовий відпочинок. Багато дізналися про дерева, кущі та рослини. Це було корисне поєднання праці та відпочинку. Ми не кинуті, це незабутнє враження, це така віддушина, що я завтра буду онуці розповідати і тішитися від того, що я побувала тут”, — розповіла одна з учасниць толоки Катерина.

”Захід підтримаві наш емоційний стан в позитивному настрої. Маємо надію, що це не остання наша зустріч”, — говорить 81-річний переселенець Валерій.